середа, 13 липня 2016 р.

Мы рождаем изумительных детей — глазастых, умных и тонких, в 6-7 лет отдаем их в школу... Что мы получаем на выходе, после того как дети по 6 и более часов в течение 11 лет обучались у педагогов? Ведь на выходе должна быть элита! Кого же мы выпускаем? На каком языке они — выпускники — говорят? Какие мысли роятся в их головах? Читати далі....

четвер, 16 червня 2016 р.

Вплив музики на розвиток мозку дитини

Музику мало викладають у школі. Це дуже дивує, особливо з огляду на те, що все більша кількість досліджень доводить, що музика активізує багато з тих ділянок мозку, які задіяні у сприйнятті мови, запам'ятовуванні та зберіганні інформації, а також використанні інших важливих навичок мислення, необхідних для досягнення успіху в навчанні. Як виявилось, музика також приносить користь дітям у соціальному й емоційному плані.

субота, 26 березня 2016 р.

Людвиг ван Бетховен

26 березня - день пам'яті великого композитора Людвіга ван Бетховена. Багато хто вважав його музику похмурою, т. к. вона не в'язалася з модними в той час напрямками. Але ніхто не міг оскаржити геніальності композитора. Більш того, Бетховен був настільки талановитий, що він складав свої твори, навіть будучи абсолютно глухим.
Читати далі.

субота, 19 березня 2016 р.

Ліна Костенко

Біографія

Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930 р. у м. Ржищеві на Київщині в родині вчителів. 1936 р. родина переїхала до Києва, де Ліна закінчила школу на Куренівці і ще школяркою почала відвідувати літературну студію при журналі "Дніпро", який редагував Андрій Малишко. Ці скупі дані біографічної довідки стануть хвилюючими поетичними мотивами, коли авторка згодом розповість у віршах про біженські дороги воєнних років і про "балетну школу" замінюваного поля, по якому доводилося ходити, і про перший — написаний в окопі — вірш.

середа, 9 березня 2016 р.

До 200-річчя Шевченка

Найчастіше уявляємо собі Тараса Шевченка сивочолим старцем, у шапці та з вусами, із суворим поглядом; від цього образу виникає думка, що твори свої він написав в літах, виявляючи не тільки талант, а й справжню життєву мудрість. Але прості факти руйнують всі загальні стереотипи зі шкільної програми:
1840 – поет видав “Кобзар”, головну поетичну святиню українського народу. Шевченкові було тоді 26 років!!!!!! Це поезія не старця, а палкого юнака!
1845 – після тяжкої хвороби написав “Заповіт”, у 31 рік! Цього ж року світ побачила поема “Кавказ”, про яку йтиметься нижче.
А помер Тарас Шевченко не досягши старості – у 47 років.
Такі, здавалося, банальні речі абсолютно змінюють сприйняття шевченкової творчості.

неділя, 6 березня 2016 р.

ВІДКРИЙТЕ ДЛЯ СЕБЕ ПІДКАРПАТСЬКИЙ РОК!

Кантата “Б’ють пороги”

З нагоди Шевченківських днів - музика українських композиторів на слова Кобзаря. 
Микола Лисенко присвятив Шевченковому слову бл.100 своїх творів.Це солоспіви, хори, інструментальні твори, а також хорові композиції із супроводом оркестру. Одна із найцікавіших і найулюбленіших – це кантата “Б’ють пороги”

четвер, 25 лютого 2016 р.

Юнона и Авось (1983)

Режисер: Марк Захаров. У ролях: Олександр Абдулов, Микола Караченцов, Олена Шаніна, Павло Сміян, Олександр Ширяєв, Радій Овчинников, Володимир Білоусов, Сергій Греков.
Як багато сказано прекрасних слів про любов, а все здається, що недостатньо! Цей фільм - ще один чудовий гімн любові.

середа, 24 лютого 2016 р.

Клацни по кожному музиканту!

Як навчити дитину математиці за допомогою музики: поради батькам.

Починаючи зі складних фуг Баха до чудових пісень сучасних виконавців музика й математика неминуче перетинаються.
Крім основних способів використання математики в теорії музики й музичних позначеннях (наприклад, в акордах, музичному розмірі, що вказує кількість часток в такті, або нотах з точкою, яка збільшує тривалість ноти на половину) музика є джерелом досліджень у багатьох математичних галузях, таких як абстрактна алгебра, теорія множин і теорія чисел.   Читати далі:

вівторок, 16 лютого 2016 р.

МУЛЬТФІЛЬМИ, ЯКІ ДОПОМОЖУТЬ ДІТЯМ ПОЛЮБИТИ КЛАСИЧНУ МУЗИКУ

 Неправда, що класична музика надто складна для дітей. Малюки можуть не розуміти деякі ходи або не усвідомлювати якісь незвичайні рішення, але і Моцарт, і Дебюссі, і навіть Шостакович практично завжди знаходять сильний емоційний відгук у дитячій аудиторії.
І зовсім чудово, що є мультиплікаційні фільми, які ненав'язливо знайомлять дітей з найважливішими музичними творами з історії музики.

пʼятниця, 12 лютого 2016 р.

Класична музика Mashup

Що буде, якщо всі найпопулярніші мелодії з класичної музики зіставити разом в одному творі?... Слухаємо і дивуємося!!!!


Музыка - и великая и ужасная. Ч 2. Классическая музыка и музыкотерапия

  Из глубокой древности пришло к нам знание о воздействии различных музыкальных ладов на настроение человека. Так с помощью александрийского лада помогали создать торжественный настрой, индийский лад способствовал гармонизации организма и сознания человека, а фригийский был незаменим в военном деле. Наиболее глубокое воздействие музыка оказывает на тех, кто подготовлен к ее восприятию. Активное внимательное прослушивание гармоничных музыкальных произведений позволяет эффективно возвысить сознание, ощутить вдохновение и, вместе с тем, существенно способствует нашему здоровью.
  

Музыка - и великая и ужасная. Ч.1. Звук, ритм, музыка и их воздействие на человека


Музыка - это поток энергии. Он управляет нашими эмоциями, разумом, настроением. Музыка - это сила, которую можно употребить как во благо, так и во зло. Она является фактором, задающим направление развития цивилизации.
                                            Элизабет-Клэр Профет






понеділок, 8 лютого 2016 р.

Шишкина школа — Музыка (видеоуроки для детей)



Хтось вчить англійську, хтось французький, хтось німецький ... А в Шишкіної школі малюків навчають мови музики! Так, так, саме так! Учитель Тимур Мажорич впевнений: щоб навчитися розуміти цю мову, треба багато чого довідатися про музичні жанри, про інструменти і композиторів. Ці знання - свого роду ключ в прекрасний світ звуків, де кожен може відчути себе трохи композитором. Розміщені на сайті відеоуроки музики для дітей можуть бути використані не тільки для сімейного перегляду, але і для показу на заняттях в дошкільних установах

Життя і творчість В.Косенка

Віктор Косенко народився 24 листопада 1896 р. в Петербурзі у сім’ї генерал-майора. Невдовзі Косенки переїжджають до Варшави, де пройшло дитинство та юнацькі роки майбутнього композитора і піаніста. Тут розпочинається і його музичне становлення. По-перше, в атмосфері батьківського дому, де завжди співали українські народні пісні, виконували фортепіанні твори Ф. Шопена, Ф. Шуберта, П. Чайковського та інших; по-друге, в атмосфері яскравого музичного життя Варшави, де хлопець відвідував оперний театр, різноманітні концерти, чув гру видатних піаністів Ф.Бузоні, Й. Гофмана, С. Рахманінова, Ф. Крейслера та спів Ф. Шаляпіна, Л. Собінова, А. Нежданової, С.Крушельницької

середа, 27 січня 2016 р.

Моцарт - символ самої музики ...

Мабуть, в музиці немає імені, перед яким людство так прихильно схилялося, так раділо і розчулює.
Моцарт - символ самої музики ...

Вольфганг Амадей Моцарт (нім. Wolfgang Amadeus Mozart) народився 27 січня 1756 в Зальцбурзі. Свій перший концерт для клавесина він склав в 1760 році, йому тоді було всього чотири роки. А у віці шести років Моцарт вже гастролює і успішно виступає при дворі курфюрста Баварського. У тому ж 1762 він дає сенсаційні виступи у Відні.
Через два роки були опубліковані перші 4 сонати, написані Моцартом для скрипки і клавесина. У тому ж році, під час поїздки в Лондон, семирічний композитор написав ще шість сонат для клавесина і скрипки.
До 1769 Моцарт продовжує гастролювати по країнах Європи. У тому ж році на батьківщині Моцарта ставиться його перша п'єса «Уявна простушка». Через рік він їде з гастролями в Італію, тут йому супроводжує гучний успіх.
У віці 17 років композитор був змушений трохи відійти від оперної музики і по наказу архієпископа писати багато церковної хорової музики. Йому було заборонено виїжджати із Зальцбурга, хоча він до того моменту був уже знаменитим композитором.
У 1783-1785 роках створені 6 знаменитих струнних квартетів, які Моцарт присвятив Йозефу Гайдну, майстру цього жанру, і які той прийняв з великою повагою.
16 червня 1782 відбулася прем'єра опери Моцарта «Викрадення із Сералю» - першої опери, написаної німецькою мовою. А 1 травня 1786 відбулася прем'єра опери «Весілля Фігаро», якої супроводжував величезний успіх. Музика з цієї опери стала народною.

З 1786 року розпочинається надзвичайно плодовита і невпинна діяльність Моцарта, яка була головною причиною розладу його здоров'я. Не встиг співавтор Моцарта Лоренцо да Понте закінчити лібрето «Одруження Фігаро», як йому довелося на вимогу композитора поспішати з лібрето «Дон Жуана». Це великий твір, що не має аналогів в музичному мистецтві, побачило світ в 1787 році в Празі і мало ще більший успіх, ніж «Одруження Фігаро».
Незважаючи на успіх Моцарта, його фінансове становище було не блискучим. Після смерті імператора Йосифа II в 1790 році матеріальні проблеми Моцарта виявилися настільки складними, що він повинен був виїхати з Відня від переслідувань кредиторів і артистичним подорожжю хоч трохи поправити свої справи.

Наприкінці вересні 1791 в Відні відбулася прем'єра опери «Чарівна флейта» - останнього твори великого композитора. А 5 грудня 1791 Вольфганг Моцарт помер у Відні від хвороби, можливо, викликаної ниркової інфекцією, хоча досі причини смерті викликають суперечки, включаючи версію про отруєння композитора.

неділя, 24 січня 2016 р.

Наше (тексти пісень)




На Нашому сайті, з метою популяризації української музики ми формуємо каталог текстів українських пісень. До цього каталогу входять тексти як народних пісень, так і пісень сучасних українських виконавців. Ідея створення цього проекту виникла у 2003 році, коли ми самі зіткнулися з проблемою відсутності такої збірки текстів українських пісень. На даний момент на Нашому сайті Ви можете переглянути 29228 текстів пісень, а також інформацію про 847 сучасних виконавців та 1026 альбомів.
Окрім того, з метою підтримки молодих виконавців ми розміщуємо їхню музику у розділі MP3. Вся музика розміщена з дозволу авторів, є вільною для завантаження і знаходиться у зоні UA-IX. Зараз у цьому розділі представлено 1052 музичні файли.Якщо Ви маєте доповнення або уточнення до матеріалів, розміщених на сайті, а також зауваження чи пропозиції, надсилайте їх електронною поштою. Якщо Ви помітили помилки у функціонуванні сайту, помилкові посилання, помилки орфографії чи граматики, не будьте байдужі, напишіть нам. Це дасть змогу покращити достовірність зібраної інформації.

вівторок, 19 січня 2016 р.

Музична терапія в розвитку дитини

Введення в музикотерапію, її значення для гармонійного розвитку дітей, а також приклади ігор








Музична терапія в розвитку дитини


Музична терапія представляє собою древнішу й найбільш розвинену форму лікування засобами мистецтва, адже зв'язок між музикою й медициною сходить до витоків історії людства.
Тадеуш Натансон (педагог і композитор, автор книги про музичну терапію) пише, що вже древні єгиптяни, греки й римляни знали та цінували сприятливу дію музики на функціональну активність людини, тому використовували її під час цілительних обрядів. У XVIII віці вплив музики з великим інтересом вивчався медичними дисциплінами (першою нею зацікавилася психотерапія). А під час Другої світової війни музика була визнана терапевтичним засобом, що мало велике значення для її розповсюдження, у тому числі й в освітніх закладах.
Музика як вид мистецтва, така близька й необхідна людям, є універсальним засобом спілкування в різних культурних колах. Це специфічна мова, яка народжується з особових емоцій і задовольняє потребу в естетичних переживаннях. Музика надає велику свободу у прояві своїх емоцій, тому що володіє всією палітрою різноманітних виражальних засобів, що реалізуються через звуки, в яких переважають ті чи інші почуття.
Сьогодні музика використовується не тільки під час музикотерапії, а й під час навчальних занять, як метод всебічної й багатоаспектної стимуляції розвитку. Ураховуючи природні потреби дитини, вона частіше за все приймає форму активної терапії. Завдяки спілкуванню з нею діти можуть звільнитись від заборон і забути про обмежуючі їх труднощі.
Психологи стверджують, що невербальні засоби спілкування відіграють особливу роль у відносинах з дітьми, які ще не мають сформованого понятійно-смислового апарату, яким володіють дорослі. Неважко помітити, що саме рухи та спів, які є вираженням музичної експресії, складають у дітей елемент їх природної активності й завдяки цьому знаходяться набагато ближче до дитини, дозволяючи їй «висловитись» і бути успішною.
Музикотерапія корисна як для здорових дітей, так і для дітей з обмеженими можливостями, причому у випадку других акцент робиться на реалізації додаткових цілей, сумісних з потребами конкретної дитини. Музику з успіхом використовують спеціалісти й педагоги в лікуванні дітей з церебральним паралічем, аутизмом, з різного роду порушеннями слуху, зору, розумової відсталості, а також у дітей з порушеннями поведінки або СДВГ. Заняття музикотерапією допомагають у рівній мірі як для заспокоєння занадто агресивної дитини, так і для активізації дитини, невпевненої в собі, сором’язливої та боязкої. А значить, завдяки такому перетворенню можна ліквідувати поведінку, що створює проблеми у групі однолітків.
Також музикальна терапія дозволяє виявляти на найбільш ранніх стадіях порушення у сфері слухового або зорового сприйняття, моторики та зорово-слухової орієнтації та ліквідувати їх завдяки застосуванню відповідних вправ. Заняття музикотерапією дуже корисні при набутті кращої концентрації уваги, уміння підкорятись певним правилам і чекати своєї черги. Музична терапія стимулює розвиток дитини, допомагає формувати особистість і лікувати її дисфункції; розвиває пам'ять і спостережливість. Вона рекомендується дітям, які мають труднощі з латералізацією (лівопівкульною/правопівкульною) та просторовою орієнтацією.
Головна мета музикально-терапевтичної діяльності дітей дошкільного й молодшого шкільного віку полягає у наступному:
  • допомога в загальному розвитку;
  • покращення моторики;
  • стимуляція ефективності розумової праці, пізнавальної діяльності, розвиток почуттів, уваги та пам’яті;
  • стимулююча дія на естетичний розвиток;
  • творчий та емоційний розвиток, який завдяки поєднанню музики, пластики та поезії дозволяє повною мірою використовувати потенціал маленької людини;
  • задоволення природної потреби дітей у навчальних розвагах;
  • заохочення активних занять музикою, співом, грою на музичних інструментах;
  • надання можливості для вільного самовираження, власної вербальної, рухової, вокальної та емоційної експресії;
  • знаття емоційної напруги;
  • підвищення віри у власні можливості та самооцінки;
  • розблокування почуттів і розкриття емоцій чи напруги;
  • розрядка, ліквідація різних негативних емоцій і розвиток позитивних емоцій;
  • заспокоєння, розслаблення, стан відпочинку або, навпаки, активації;
  • допомога у позбавленні від стресу;
  • ліквідація агресії;
Оскільки музика сприймається не тільки за допомогою органів слуху, вона спонукає до дії весь організм. Елементи музичного твору, які чує людина, а саме ритм, динаміку, гармонію, штрихи, забарвлення звуку чи мелодії, резонують по всьому тілу, мозку й серцю. На думку Жака Далькроза (швейцарського композитора, творця ритміки як галузі музичної освіти), рух у такт з музикою активізує працю нервової системи дитини, інтенсифікує діяльність головного мозку, гармонізує психічну діяльність, стимулює фізичний і психічний розвиток. Це відбувається тому що людина отримує враження через усю м’язово-нервову систему. Жак Далькроз уважав, що прагнення до гармонізації мозку й тіла має велике значення в реабілітації, а музика є тим елементом, який безпосередньо сприяє такій гармонізації. Емоції, що супроводжують спілкування з музикою, не тільки є інтелектуальними емоціями, а й безпосередньо впливають і приводять у рух весь організм.
Існують різні види занять музикотерапією, які можна використовувати в дитячому садку чи школі, а також під час гри з дітьми. Ось деякі з них:
  • психогімнастичні вправи (мімічні й пантомімічні етюди з ілюстрацією пісні за допомогою звуконаслідування та імітаційних жестів, що відображають її текст);
  • речові ігри та інсценізації (для цього розподіляють різні ролі, пов’язані зі змістом пісні, використовуючи іграшки, ляльок, маріонетки й т. ін.);
  • артикуляційна гімнастика за допомогою слів пісні;
  • слухові вправи (розвивають чутливість до тону, ритму, мелодії, темпу мови) – аудіювання, імітація та повторення звуків, розпізнавання звуків;
  • музично-ритмічні вправи й танцювальні імпровізації (досягнення відповідності рухів з ритмом музики, а також відтворення ритму конкретної пісні чи рядка за допомогою простих елементів, таких як притоптування або ляскання в долоні);
  • з’єднання музики з рисунком і дрібною моторикою (діти малюють те, що уявляють собі під час прослуховування композиції, а малюкам пропонуються тематичні розмальовки);
  • пасивна музикотерапія – післяобідній відпочинок під релаксаційну музику із м’яким, приглушеним, басовим звучанням.
Музика є універсальною силою, що діє на людину комплексно, незалежно від віку, освіти чи соціального статусу. Музика зближує нас з енергією природи, яку ми пізнали ще не до кінця! До того ж вона дозволяє розблокувати емоції без допомоги лікаря чи психотерапевта. У свою чергу, спів і танець протягом віків є найкращою формою терапії, ефективно вивільнюючи в нас радісні та прекрасні сторони особистості.

середа, 13 січня 2016 р.

Новорічна казка: “Лускунчик” на сцені Сан-Карло в Неаполі



Балет “Лускунчик” Чайковського традиційно пов'язаний з періодом новорічних свят. Ця музика – поза часом. Оперний театр Сан-Карло в Неаполі – ідеальне місце для цієї вистави. Дивіться у цьому випуску програми “Музика”.

Поміж чудових природних та художніх перлин Неаполь може похвалитися одним з найстаріших у Європі оперних театрів. Це – театр Сан-Карло. Цього року під час різдвяних свят на його сцені був поставлений один із найбільш заворожливих класичних балетів – “Лускунчик” Чайковського, першими хореографами якого були свого часу Маріус Петіпа та Лев Іванов.

понеділок, 11 січня 2016 р.

10 ПРИЧИН УЧИТЬ РЕБЕНКА МУЗЫКЕ


Несмотря на то, что ребёнок фальшиво орёт песни Чебурашки, и слуха у него нет; несмотря на то, что пианино некуда поставить и бабушка не может возить ребёнка «на музыку»; несмотря на то, что ребёнку вообще некогда – английский, испанский, секция по плаванию, балет и прочая, и прочая…

субота, 9 січня 2016 р.

9 січня народилася Лара Фабіан - бельгійська та канадська співачка сопрано, що відома всьому світу сильним вокалом та філігранною технікою виконання. Виконує пісні французькою, англійською, італійською мовами, якими вільно розмовляє у житті, а також іспанською, португальською та ін.
За походженням — італо-бельгійка, громадянство має бельгійське та канадське.
Голос Лари Фабіан має співочий діапазон в 4,1 октави, а також може бути класифікований як ліричне сопрано. При співі Лара також використовує свистковий регістр та вібрато.
Дивимося своєрідну інтерпретацію знаменитого “Adagio” Томазо Альбіноні від Лари Фабіан!
https://www.youtube.com/watch?v=NAWQxIq-9-Q



понеділок, 4 січня 2016 р.

В.О. Сухомлинський щодо значущості музики й співу в гармонійному розвитку особистості

Ткаченко Тетяна  Володимирівна
кандидат пед. наук, професор, зав. каф. вокально-хорової підготовки вчителя Харківського Національного Педагогічного Університету ім. Г.С.Сковороди

В.О. Сухомлинський щодо значущості  музики й співу в гармонійному розвитку особистості
Зміст статті присвячений проблемі значущості музики й співу на становлення особистості, глибокому впливу її на гармонійний розвиток дитини.
               Педагогічна спадщина видатного українського педагога Василя Олександровича Сухомлинського безумовно залишається актуальною і сьогодні та широко використовується багатьма педагогами не лише нашої країни, але й в усьому світі.
             Василь Олександрович Сухомлинський був одним з перших українських педагогів, який комплексно вивчав та масштабно впроваджував засоби мистецтва у художньо-естетичному розвитку дітей всіх вікових груп. Педагогічні поради В.О. Сухомлинського щодо гармонійного всебічного розвитку дітей пройшли довгий шлях від надання конкретних порад щодо виховання дітей засобами мистецтва («Серце віддаю дітям») до створення цілісної, авторської, оригінальної, самобутної системи гармонійного виховання у Павлиській середній школі («Павлиська середня школа»). Сухомлинський писав, що одним із засобів гармонійного розвитку особистості, формування її культури є музика. Вона збуджує думки і почуття, викликає натхнення і насолоду, збагачує духовний світ людини, адже «музика – це джерело думки…, музика – це найсприятливіший фон, на якому виникає духовна спільність вихователя і дітей» [3, c. 66].
         В. Сухомлинський висловив думку, що кожна людина талановита і завдання вчителя полягає в тому, щоб знайти «ізюмінку» в кожній дитині.
Творча особистість формується тільки творчою особистістю, якій притаманні різноманітні емоції, почуття. Тому лише педагог- творець (особливо педагог музики й співу) може формувати активну, творчу особистість [1,c.20].
          Не можна не погодитись з думкою видатного педагога В.О. Сухомлинського, що «виховання – творіння Людини» [5, c.191], а тому необхідна гармонія творіння Людини. Василь Олександрович був переконаний, що потенціал мистецтва тісно пов'язаний із художньо-естетичним і морально-етичним вихованням, що неможливо здійснювати гармонійний розвиток людини засобами мистецтва, не враховуючи досвід минулих поколінь. Впевненість, вірність певним ідеалам неможливі без високої емоційної культури, доброзичливості, гуманізму.
         «Обєкт нашої  праці – найтонші сфери духовного життя особистості, яка формується – розум, почуття, воля, переконання, самосвідомість. Впливати на ці сфери можна тільки так само – розумом, почуттям, волею, переконанням, самосвідомостю. Найважливіші інструменти нашого впливу на духовний світ школяра – слово вчителя, створення обставин. У яких найяскравіше виражаються почуття»[4, c. 65 ] .
       Видатний педагог порівнював мистецтво з часом і простором, в якому живе  краса людського духу. На власному практичному досвіді він переконувався, що мистецтво випрямляє душу людини як гімнастика тіло. В.О. Сухомлинський підкреслював, що пізнання навколишнього світу не може бути безпристраним, беземоційним. Твори музичного мистецтва утверджують в душі молоді почуття краси. Краса – могутній засіб виховання чутливості душі. [4, c. 414] Пізнаючи цінності мистецтва, людина пізнає людське в людині, підносить себе до прекрасного, переживає естетичну насолоду. Педагог вказував, що дитяча душа однаково чутлива і до рідного слова, і до краси природи, і до музичної мелодії. Донесені в ранньому дитинстві до серця маленької людини багатогранні відтінкі людських почуттів, зможуть підняти її на такий щабель культури, якого вона не досягне ніякими іншими засобами і в інші періоди життя. У роки дитинства, отроцтва особливо важливо, щоб дитина знайшла, відчула, усвідомила в собі красу, пережила захоплення красивим, людським в самій собі. Через красиве – до людського. Серед засобів виховання дітей краса стоїть на першому місці. [3, c. 151] .
         Одним з провідних видів мистецтва, що має великий вплив на людину, В.О. Сухомлинський вважав музику: «Музика поєднує моральну, емоційну та естетичну сфери людини. Музика є мовою почуттів. Мелодія передає найтонші переживання, недосяжні слову. Музика починається там, де закінчується слово»[2, c. 410] .
         Василь Олександрович Сухомлинський справедливо вважав першими та найяскравішими сторінками для читання мови почуттів народні пісні. Чарівною силою володіє народна пісня, що висловлює захоплення та величність природи (наприклад, українські народні пісні «Місяць на небі», «Ніч яка місячна», «Стоїть гора високая» тощо). Народна пісня, що увібрала в себе голос люблячого серця, захопленого, зачарованого красою жінки, виховує у молоді романтичне, чисте, благородне почуття ніжності. У павлиській середній школі естетичне виховання здійснювалося багатьма засобами, через систему різноманітних видів творчої діяльності: слухання музики, спів пісень, підготовку та проведення багаточисленних концертів, шкільних ранків, вечорів, свят родин, гру на музичних інструментах (у шкільному оркестрі, в інструментальному ансамблі, у сольному виконанні, у музикуванні у вільний час: «В тихие зимние вечера мы слушали песню А. Лядова «Колыбельная», созданную по мотивам народной русской колыбельной песни…Дети услыхали в «Колыбельной» не только размеренное покачивание люльки, а и тихое, спокойное дыхание ребенка, нежное, бережное прикосновение рук матери к детскому телу. Нет слов, какими можно было бы передать материнские чувства, выраженные в прекрасной мелодии этой песни. Они играют, волнуют сердца подростков. При помощи музыки мальчики и девочки познают глубину,  тонкость, сердечность отношения человека к человеку…» [2, c.411].
         У своїй практичній роботі Василь Олександрович Сухомлинський використовував методику, яка забезпечувала належну якість навчально-виховного процесу. Він будував її на повазі, терпінні, на використанні природних даних кожної дитини, врахуванні особливостей її емоційної сфери. У наш час погляди В.О. Сухомлинського мають не меншу актуальність, ніж за життя видатного педагога. Адже перед педагогами стоїть віковічне завдання – виховувати молоде покоління, яке має високі якості особистості та міцні знання.